Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

под масть

  • 1 под масть

    В МАСТЬ кому-чему быть, прийтись; К МАСТИ; ПОД МАСТЬ all obsoles, substand
    [PrepP; these forms only; subj-compl with copula (subj: human or abstr); often neg]
    =====
    to suit s.o. or sth., correspond to sth.:
    - [in limited contexts] fill the bill;
    - Neg не в масть not (be) s.o.'s style (kind of thing).
         ♦...Лежали у него на столе цветные адриатические пейзажи, он был там в научной командировке и мне показал зачем-то. Ему самому это было крайне не в масть, нельзя придумать противоположней (Солженицын 2). On his desk he had some colored photographs of Adriatic scenery. He had been there on scientific business, and for some reason he decided to show them to me. It wasn't at all his style; in fact, it would be hard to think of anything more unlike him (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > под масть

  • 2 под масть

    под < одну> масть
    прост.
    of the same kind; of the same stripe; of the same batch; cf. birds of a feather; chips of the same block; tarred with same brush (stick)

    - Ну, а мы-то остались, как и были, варнаками. Все под одну масть. (Д. Мамин-Сибиряк, Разбойники) — 'Well, we have always been cut-throats and are not going to mend our ways. All of us are tarred with the same brush.'

    Русско-английский фразеологический словарь > под масть

  • 3 масть

    мазь)
    I. масть (-ти и -ті), омаста (-ти). Благовонные -ти - пахуч[щ]і (запашні, запашисті) масті. [Добра слава лучша над пахущі масті (Біблія)]. Умащаться -ми - умащатися и умащуватися (мастями).
    II. Масть -
    1) (цвет шерсти) масть (-ти). [Коні гнідої масти нам не йдуть у руку (Богодухівщ.). Масти їй бог наділив такої, що на все село не було такої другої: така яснополова, аж жовта (Кониськ.)]. Одной, одноцветной, ровной -ти - одномастий. Две лошади одной -ти - два коні однієї (однакової) масти;
    2) (в картах) масть (-ти). [До всякої масти козир (Номис)]. Бубновая, пиковая, трефовая, червовая масть - дзвінкова, винова, жирова, чирвова масть или просто дзвінка, вино, жир (-ру), чирва. Козырная масть - козирна масть;
    3) (перен.) масть (-ти). В, под масть - під масть. [Як держати коні під масть, то домовик їх мучитиме (Звин.)]. Подбирать под масть - добирати до масти.
    * * *
    масть, -ті

    в \масть, к ма́сти, под \масть — до ма́сті, під масть

    Русско-украинский словарь > масть

  • 4 масть

    -и, γεν. πλθ. -ей θ.
    1. χρώμα τριχώματος ζώων (κυρίως για άλογα)•

    лошадь вороной -и το μαύρο άλογο•

    серая масть γκρίζο χρώμα.

    2. (χαρτπ.) το χρώμα•

    червонная масть το χρώμα της κούπας.

    εκφρ.
    в масть; к -и; под масть – (απλ.) ταιριάζει, πηγαίνει•
    не под масть – δεν ταιριάζει, δεν πηγαίνει•
    одной -и; под одну масть – (απλ.) ένα και το ίόιο ή αυτό, το ίδιο πράγμα, ομοειδή πράγματα•
    всех -и – όλων των ειδών ή αποχρώσεων•
    оппортунизм всех -ей – οππορτουνισμός όλων των αποχρώσεων•
    к -и быть ή приходится – ταιριάζει, πηγαίνει.

    Большой русско-греческий словарь > масть

  • 5 МАСТЬ

    Большой русско-английский фразеологический словарь > МАСТЬ

  • 6 масть

    масць; масьць
    * * *
    в разн. знач. масць, род. масці жен.

    в масть, к масти, под мастьпад масць

    одной (такой же и т.п.) мастиадной (такой самай и т.п.) масці

    всех (любых, разных и т.п.) мастей — усіх (любых, розных и т.п.) масцей

    Русско-белорусский словарь > масть

  • 7 масть

    Русско-английский фразеологический словарь > масть

  • 8 масть

    жен.
    - трефовая масть
    ••

    в масть — (кому-л./чему-л). (to be) fitting, (to be) in keeping with

    всех мастей — of every stripe/hue, of all denominations

    одной масти, под одну масть — (to be) of the same stripe/kind

    Русско-английский словарь по общей лексике > масть

  • 9 масть

    ж
    1. зотӣ асп; конь вороной масти аспи сиеҳмушкин
    2. карт. холи карта; бубновая масть холи хишт <> одной (такой же) масти, под одну масть прост. якхела, як хел, ба ҳам монанд; всех (любых, разных) мастей ҳархела, ҳар хел, гуногун; к масти быть (прийтись) уст. прост. муносиб омадан

    Русско-таджикский словарь > масть

  • 10 под одну масть

    ОДНОЙ <(ОДНОЙ И) ТОЙ ЖЕ> МАСТИ; ПОД ОДНУ МАСТЬ all coll, usu. disapprov
    [NPgen (variants with масти; PrepP (last var.); these forms only; usu. subj-compl with быть (subj: human or concr); the last var. is used with pl subj; fixed WO]
    =====
    identical or very similar in some respect:
    - [of people only](be) of the same stripe (kind, sort);
    - [of both people and things](be) much (all) the same.

    Большой русско-английский фразеологический словарь > под одну масть

  • 11 под одну масть

    (to be) of the same stripe/kind

    Русско-английский словарь по общей лексике > под одну масть

  • 12 под одну масть

    Русско-английский синонимический словарь > под одну масть

  • 13 в масть

    В МАСТЬ кому-чему быть, прийтись; К МАСТИ; ПОД МАСТЬ all obsoles, substand
    [PrepP; these forms only; subj-compl with copula (subj: human or abstr); often neg]
    =====
    to suit s.o. or sth., correspond to sth.:
    - [in limited contexts] fill the bill;
    - Neg не в масть not (be) s.o.'s style (kind of thing).
         ♦...Лежали у него на столе цветные адриатические пейзажи, он был там в научной командировке и мне показал зачем-то. Ему самому это было крайне не в масть, нельзя придумать противоположней (Солженицын 2). On his desk he had some colored photographs of Adriatic scenery. He had been there on scientific business, and for some reason he decided to show them to me. It wasn't at all his style; in fact, it would be hard to think of anything more unlike him (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > в масть

  • 14 М-44

    В МАСТЬ кому-чему бытье, прийтись К МАСТИ ПОД МАСТЬ all obsoles, substand PrepP these forms only subj-compl with copula (subj: human or abstr often neg) to suit s.o. or sth., correspond to sth.: (be) fitting (be) in keeping with (in limited contexts) fill the bill Neg не в масть -not (be) s.o. Ts style (kind of thing).
    ...Лежали у него на столе цветные адриатические пейзажи, он был там в научной командировке и мне показал зачем-то. Ему самому это было крайне не в масть, нельзя придумать противоположней (Солженицын 2). On his desk he had some colored photographs of Adriatic scenery. He had been there on scientific business, and for some reason he decided to show them to me. It wasn't at all his style, in fact, it would be hard to think of anything more unlike him (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > М-44

  • 15 к масти

    В МАСТЬ кому-чему быть, прийтись; К МАСТИ; ПОД МАСТЬ all obsoles, substand
    [PrepP; these forms only; subj-compl with copula (subj: human or abstr); often neg]
    =====
    to suit s.o. or sth., correspond to sth.:
    - [in limited contexts] fill the bill;
    - Neg не в масть not (be) s.o.'s style (kind of thing).
         ♦...Лежали у него на столе цветные адриатические пейзажи, он был там в научной командировке и мне показал зачем-то. Ему самому это было крайне не в масть, нельзя придумать противоположней (Солженицын 2). On his desk he had some colored photographs of Adriatic scenery. He had been there on scientific business, and for some reason he decided to show them to me. It wasn't at all his style; in fact, it would be hard to think of anything more unlike him (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > к масти

  • 16 подбирать

    подобрать
    1) (подымать) підбирати, підібрати, підіймати, підняти що, (собирая с полу, с земли) збирати, зібрати, (по одному) визбирувати, (во множ.) попідбирати, позбирати, визбирати, (сплошь) повизбирувати що. [В того доля ходить полем, колоски збирає (Шевч.). Дивись, як ловко курятко пшінце визбирує (Хорол.). Визбирай (повизбируй) скло, щоб хто ногу не заскабив]. Прольёшь, не -рёшь - розіллєш, не збереш. -брать платье, юбку - підібрати сукню, спідницю, (подоткнуть) підсмикати, підтикати, підкуцати, під[за]касати спідницю. Срв. Подбираться 2. -бирать полы - підгинати поли. [А я поли підгинаю сідати на лаві (Гол.)]. -брать волосы, косу - підібрати, забрати волосся, косу. [Вона одною рукою миттю зірвала з голови хустку, другою підібрала довгу і чорну, як гайворон, косу (Стор.). Заберу собі волосся так, як жовнір, та й буде мені ліпше йти (Стеф.)]. Сидеть, -бравши ноги под себя - сидіти, під себе ноги підібгавши (підгорнувши, підкорчивши). -рать парус - звивати, звинути вітрило;
    2) (брать чужое) забирати, забрати, підчеплювати, підчепити. Не оставляй тут ничего, как раз -берут - не кидай тут нічого, а то миттю підчеплять;
    3) (о животном: съесть) поїсти, виїсти, визбирати. Лошадь -брала овёс до зерна - кінь овес до зернятка (до зернинки) поїв (виїв, визбирав);
    4) добирати, ді[о]брати (доберу, -реш…), прибирати, прибрати, (во множ.), подобирати, поприбирати кого, що до чого. -рать лошадей под стать, под масть, под цвет - добирати, добрати коней до пари, до масти, до кольору. -рать по образчику - добирати на зразок. -бирать подкладку под цвет материи - підбивку до кольору добирати. -бирать цвета - добирати (прибирати) кольори. -бирать пару кому - добирати (добрати), прибирати (прибрати) пару кому (до кого) и до пари кому, допаровувати (допарувати), підпаровувати, (підпарувати) кого до кого. -рать что-л. лицом к лицу, лучшее к лучшему - личкувати що. -брать карты, чтобы обыграть кого наверняка - підкладати (попідкладати) карти, щоб когось напевне обіграти. -брать ключ к чему - добирати (добрати), прибирати (прибрати) ключа до чого. [Добрав ключа до батьківської скрині (Грінч.). Добираю ключа до комори, бо той загубився (Крим.). І кожен прибере ключа до її пісень (Куліш)]. И слова (выражения, названия) подходящего не -беру - і слова (виразу) підхідного (підхожого), назви підхідної (підхожої) не приберу (не доберу).
    * * *
    несов.; сов. - подобр`ать
    підбира́ти, підібра́ти и попідбира́ти; ( собирать) збира́ти, зібра́ти и позбира́ти; ( собирать по одному) визби́рувати, ви́збирати и повизби́рувати; (выбирать подходящее, сходное) добира́ти, добра́ти и дібра́ти; (подол, полы) підсми́кувати и підсмика́ти, підсми́кати; (несов.: хвост, ноги, губы) підібга́ти и підобга́ти

    Русско-украинский словарь > подбирать

  • 17 присматривать

    присмотреть
    1) кого, что - наглядати, нагле[я]діти и наглянути, назирати, назирити кого, що; назнати, навідати кого, що, набачити що. [І плиту вже навідав у нову хату (Борз.). А він набачив на полиці груші та тільки туди й дивиться (Звин.)]. -реть девушку - нагле[я]діти (наглянути, назнати) дівчину. -реть лошадку под масть своей - назирити, набачити коненя до пари своєму. [Назирив він коненя на ярмарку (Рудч.)]; срв. Высматривать 3, Приглядывать 2;
    2) за кем, за чем - глядіти, доглядати, догле[я]діти, доглянути кого, чого, приглядати, пригле[я]діти, приглянути за ким, за чим и кого, що, наглядати, наглянути за ким, за чим и над ким, над чим, кого, що и чого, дозирати кого, чого (що) и за ким, за чим, назирати кого, що, над ким, над чим, давати позір на що, пильнувати, допильнувати, припильнувати, пантрувати, допантрувати кого, чого, мати обачення на кого. [Жінка кудись пішла і приручила йому глядіти дитини (Грінч.). І я цілу ніч не спала та його доглядала, та й не доглянула (Рудч.). Вона і зробить усе і догледить усього (М. Вовч.). Приглядати за дітьми (Васильч.). Наглядати, як сіно складатимуть (Г. Барв.). Вона за всім дозирає (Мова). Не будеш діток моїх дозирати (Метл.). Над містом назирати (Крим.). Наказував, аби давала позір на чоботи, бо десь пес може затягнути (Стеф.). Дітей пантрує (Мирн.). Май-же, сестро, обачення на діти мої (Пісня)]. -вать за детьми - глядіти, доглядати, дозирати, пантрувати дітей, наглядати дітей и за дітьми, приглядати за дітьми. -вай, -три за ребёнком - гляди, доглядай, дозирай дитини и дитину, наглядай дитину и за дитиною, приглядай за дитиною, доглянь дитину и дитини, приглянь за дитиною. -вать за скотом - глядіти, доглядати, дозирати худоби, наглядати за худобою; срв. Ухаживать. -вать за умирающим - доглядати, доглянути душі, смерти. Присмотренный - нагляджений, назирений, назнаний, навіданий, набачений.
    * * *
    несов.; сов. - присмотр`еть
    1) (за кем-чем) догляда́ти, догля́нути и догляді́ти (кого-що, чого, за ким-чим), нагляда́ти, нагля́нути (за ким-чим, кого-що), назира́ти, назирну́ти (кого-що, за ким-чим, над ким-чим), несов. гляді́ти (кого-що, чого); пригляда́ти, пригля́нути и пригля́діти и пригле́діти (за ким-чим, кого-що); несов. диал. дозира́ти (кого-чого); (несов.: наблюдать) пильнува́ти (кого-що, чого); ( следить) сте́жити, посте́жити (за ким-чим)
    2) (высматривать, подыскивать) нагляда́ти, нагля́нути и нагля́діти и нагле́діти; диал. назира́ти, нази́рити

    Русско-украинский словарь > присматривать

  • 18 двор

    двір (р. двора и двору), (ум. дворик, двірок, двірочок), подвір'я, надвір'я, (площадь под двором) - дворище. [По подвір'ю багато ходило гусей, курей, качок. Порається в хаті, звивається по надвір'ю (М. Вовч.)]. Задний двор - задвірок (р. -рка). Выходящий на задний двор - задвірковий, затильний. [Дочка на задвіркові двері - рип! (Чуб.)]. Двор (усадьба) с постройками - обійстя, (провинц.) обистя, подімство. [Їх дід сидів своїм обистям на березі Тікича. У бідних усе обистя обкопане ровом, а багаті люди обгороджують обистя дошками або муром (Звиног.)]. Птичий двор - птичня. Скотный двор - загорода, товарячий двір. Во дворе - у дворі, на обійстю, на вдвір'ю, на подвір'ю. Со двора, со стороны двора - знадвору. На дворе (вне дома, под открытым небом) - надворі. [Вже сонце зайшло, вже стало надворі поночі (Неч.-Лев.). Надворі будем ночувати (Шевч.)]. Находящийся во дворе, выходящий во двор - надвірній. [У надвірній хаті вона готувала печиво (Неч.-Лев.)]. Двор (царский, королевский, помещичий) - двір. [Ось ті, що панують у царських дворах (Єв.). Кайдашиха ззамолоду довго служила в дворі у пана (Неч.-Лев.)]. Относящийся к государеву или панскому двору (придворный, дворовый) - двірський. Священников двор - попівство. Двор таможенный, мытный - митниця, (митна) комора. Постоялый, заезжий двор - заїзд (р. -ду). Гостиный двор - купецький дім (р. дому). Лесной двор - лісна (р. -ої). Монетный двор - монетарня, монетний двір. Пора гостям по дворам - час гостям додому. Не ко двору - не підхоже, не підходить, не під масть. [Сірі корови нам не під масть: пропадають].
    * * *
    I
    двір, род. п. двора́ и дво́ру; ( между постройками) подві́р'я, дво́рище; (усадьба диал.) обі́йстя

    моне́тный \двор — моне́тний двір

    со двора́ — ( извне) знадво́ру; ( из дому) з двора́, з дво́ру, з до́му

    II

    ца́рский \двор — ца́рський двір

    Русско-украинский словарь > двор

  • 19 ОДНУ

    Большой русско-английский фразеологический словарь > ОДНУ

  • 20 М-43

    ОДНОЙ ((ОДНОЙ И) ТОЙ ЖЕ) МАСТИ ПОД ОДНУ МАСТЬ all coll, usu. disapprov NP gen (variants with масти) PrepP (last var.) these forms only usu. subj-compl with бытье (subj: human or concr) the last var. is used with pl subj fixed WO
    identical or very similar in some respect: (of people only) (be) of the same stripe (kind, sort)
    (be) birds of a feather (be) cut from the same cloth (of both people and things) (be) much (all) the same.

    Большой русско-английский фразеологический словарь > М-43

См. также в других словарях:

  • под масть — См …   Словарь синонимов

  • под масть — в (под) масть (иноск.) кстати, подходит Ср. Это нашему козырю в (под) масть. См. масть к масти …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • под масть — что. Разг. Шутл. Очень приятно; доставляет большое удовольствие. А ещё, бабушка, надумала я в вязальщицы пойти, надумала я твою стежечку топтать.. Дрогнуло у меня сердце. А пошли ж таки ростки от моего труда! Вот это, говорю, нашему козырю под… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Под Масть — I нареч. качеств. обстоят. разг. 1. Так, что подходит, годится; в масть, к масти. 2. Употребляется как несогласованное определение. II предик. разг. Оценка чего либо как такого, что подходит, годится; в масть, к масти. Толковый словарь Ефремовой …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Под Масть — I нареч. качеств. обстоят. разг. 1. Так, что подходит, годится; в масть, к масти. 2. Употребляется как несогласованное определение. II предик. разг. Оценка чего либо как такого, что подходит, годится; в масть, к масти. Толковый словарь Ефремовой …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Под масть — 1. кому что. Курск., Прикам. То же, что в масть 3. БотСан, 108; МФС, 57. 2. Волг. То же, что под одну масть. Глухов 1988, 125 …   Большой словарь русских поговорок

  • Нашему козырю под масть — что. Разг. Шутл. Очень приятно; доставляет большое удовольствие. А ещё, бабушка, надумала я в вязальщицы пойти, надумала я твою стежечку топтать.. Дрогнуло у меня сердце. А пошли ж таки ростки от моего труда! Вот это, говорю, нашему козырю под… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • в(под) масть — (иноск.) кстати, подходит Ср. Это нашему козырю в (под) масть. См. масть к масти …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • не под масть — нареч, кол во синонимов: 2 • не в масть (13) • не к масти (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • Нашему козырю все под масть. — Нашему козырю все под масть. См. ПРИЧУДА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • МАСТЬ — жен. (см. также мастика) цвет, краска, шерсть (по цвету), особ. о лошадях; о рогатом скоте говорят щерь, о собаках рубашка. Шерсть одна, так масть не та, шуточн. | В картах, один из четырех отделов колоды, с особыми знаками; красные масти: бубны… …   Толковый словарь Даля

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»